Задача №3

Класний керівник, вчителька історії, спілкуючись з учнями 7 класу однієї із Житомирських шкіл, прийшла до висновку, що вони майже нічого не знають про історію свого міста, не читають історичну літературу. На уроках вчителька потроху наводила цікаві приклада з історії міста. Учні зацікавилися і разом з вчителем вирішали "провести гру "Що? Де? Коли?", присвячену історії рідного міста. Під час підготовки вони багато перечитала літератури, знайомилися з різними легендами щодо заснування і назви міста Житомира. Сама гра проходила жваво, зацікавлено.

Так, одні учні розповіли про те, що місто Житомир засновано приблизно у X столітті. Дехто називає більш точнішу дату – 884 рік. Перша літописна згадка про Житомир з'явилася у 1240 роді у зв'язку з монголо-татарською навалою. У час цього лихоліття місто було зруйновано. Житомир піднявся з руїн і знов відродилося життя на берегах річки Тетерев. У 1804 році місто стає центром Волинської губернії. Другі учні, розповіли про своїх знаменитих земляків: героя Паризької комуни Я.Домбровського, письменника В. Короленка, конструктора ракетно-космічних систем С.Корольова, піаніста-віртуоза С.Ріхтера та інших. Треті – про події, пов'язані з іменами видатного українського поета Т.Шевченка, режисера О.Довженка та ін.

Оцініть дії вчительки стосовно залучення учнів до вивчення історії рідного краю? Які моральні якості, переконання формують такі виховні заходи? Чи можна обмежитися даною формою виховної роботи у подальшій педагогічній діяльності?

Задача №4

У практиці реалізації стратегічного напрямку сучасної педагогічної науки на виховання молоді в дусі національної самосвідомості важалось протиріччя між набутими теоретичними знаннями і практикою їх застосування в сучасних умовах. Зокрема, національну освіту можна набути, але залишитися байдужим до долі рідного народу. Однією з причин такого негативного явища є змішування двох понять "освіта" і "виховання".

Розмежуйте поняття “освіта” і “виховання”. В чому специфіка кожного з них.?

Задача №5

На педагогічній раді виникла суперечка. Одна частина вчителів вважала необхідним перехід більшості шкіл до української мови викладання /як мови державної/ з урахуванням потреб національних меншин. Інша – висловлювала думку про те, щоб залишити мову викладання без змін, зважаючи на те, що вчителям, які роками викладали свій предмет російською мовою важко перейти на українську мову викладання, до того ж перекваліфікація вчителів вимагає немалих коштів.

Яка з цих двох точок зору більш точно відображає найсуттєвіші потреби сьогодення? На чому ґрунтується ваша думка?

Задача №6

На методичному об'єднанні вчителів обговорювались підходи до викладання народознавства. Думки розділились. Одна група вчителів вважала, що народознавство має вивчатись як окремий предмет. Інші вважали доцільним викладання згідно "розсіяної" концепції.

Яку точку зору поділяєте Ви? Які фактори необхідно враховувати у першому і другому випадках? Назвіть позитивні та негативні сторони кожного з підходів до вивчення народознавства у школі?