Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Psikhologiya_VSh_Praktikum.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
13 Mб
Скачать

Тема 5. Психологія студентської групи 97

  1. Довести, що спілкування та спільна діяльність у студентській гру­пі є джерелом становлення колективних взаємин.

  2. Охарактеризувати студентську групу як колективного суб'єкта спільної діяльності і спілкування. Визначити соціально-психоло­гічні ознаки групи як колективу.

  3. Проаналізувати та висловити своє ставлення до висловлювання В.О. Сухомлинського: «У кожного вихованця є сильні та слабкі сторони. Впливати на людину через колектив потрібно тонко та непомітно». Чи можете навести приклад такого впливу (або проти­лежного) з життя Вашої групи (в школі, в університеті)?

  4. Порівняти поняття конформізм і навіюваність. Чим зумовлений конформізм? Чи правильна думка, що конформізму найбільше під­даються:

  • дуже дисципліновані люди;

  • більш-менш розумні люди;

  • люди, які нестійкі до стресу;

  • емоційно залежні люди;

  • психічно неврівноважені люди;

  • фізично непривабливі люди? (за О.Є. Сапоговою)

  1. Охарактеризувати типи конформізму в студентському середовищі.

  2. Яка роль лідера в згуртуванні студентського колективу?

  3. Як можна пояснити, що лідер студентської групи не обов'язково відмінник навчання?

  4. Обирати чи призначати керівника студентської академічної групи: позиція «за» і «проти».

  5. Чому в сучасних умовах студентське самоврядування в універси­теті та гуртожитку є радше виняток, ніж правило? Як Ви поясните власну громадську позицію у своїй групі?

  6. Яка роль куратора студентської академічної групи в її становленні, розвитку і функціонуванні?

В. Розкрити зміст основних понять теми.

Г. Переведіть основну інформацію теми у мову таблиць, схем, графіків (вибір за бажанням).

Д. На основі опрацювання літератури виконати такі практич­ні завдання:

  1. Які форми спільної активності виявлялися у Вашій групі? Оці­нити їхню ефективність.

  2. Які достоїнства і хиби найбільш яскраво виявилися у товари­шів Вашої студентської групи як членів колективу? Навести конкрет­ні приклади.

98 Модуль і. Психологія вищої школи; студентський період життя людини

Завдання для практично-лабораторної роботи

Приємно її відпочивати, коли чесно виконав роботу. Роби те, що тобі до душі.

Латинські прислів'я

І. Психолого-педагогічні завдання:

1. Староста академічної групи не є її неформальним лідером, проте усіляко Вам сприяє. Група засуджує його поведінку стосовно,Вас.

Як Ви побудуєте своє спілкування зі старостою? З групою?

2. Перед початком навчального року дирекція призначила серед першокурсників старосту. Було чітко визначено його функціональні обов'язки, проінструктовано, що і як потрібно йому робити. Проте група не визнала цього наказу і не прийняла старосту, який намагався втілювати стандартні вимоги адміністрації. Виник конфлікт між сту- дентами і дирекцією.

Що потрібно зробити, щоб припинити конфлікт? Старосту групи потрібно обирати чи призначати? Від чого це залежить?

3. Староста академічної групи, де Ви ведете практично-семінарські заняття, не є неформальним лідером групи. Він неодноразово влашто- вував протидію в організаційній роботі з групою (зрив консультації, неточність передачі важливої для групи інформації тощо).

Як Ви побудуєте стратегію і тактику спілкування з ним? А якщо староста — неформальний лідер?

4. Під час семінарського заняття відповідь однієї студентки була різко розкритикована однокурсником («не сказано головного», «наго- ворено казна-що, «де можна було знайти таку нісенітницю?» тощо). На це викладач ніяк не зреагував. На наступному занятті «опоненти» помінялися місцями і студентка намагалася «віддячити» своєму одно- курснику так само. Конфлікт поглибився.

Яка можлива причина такої різкої критики? Як це може позначи­тися на міжособистісних стосунках у групі?

Чому викладач не помітив конфлікту? Як потрібно було діяти йо­му в цій ситуації?

Яка роль студентів групи у вирішенні міжособистісних конфлік­тів?

Соседние файлы в предмете Психология