182 Модуль III. Психологія виховання особистості студента як майбутнього фахівця...

А - стати твердішим спільно зі студентами (поглибити педаго­гічне співробітництво);

Б - ствердитися самому як викладачеві в м 'якішому студентсько­му оточенні;

В — пом 'якшити свою вдачу, допомагаючи ствердитися студен­там - майбутнім колегам;

Г — стати м 'якшим спільно з усіма суб 'єктами педагогічного про­цесу.

Легко переконатися, що дотримання правила психологічного са­мовдосконалення «собі - твердості, іншим - м'якості» сприяє само­ствердженню себе серед інших. Водночас викладачеві слід пам'ята­ти, що і його студенти чекають від нього доброзичливості, уваги, по­рядності. Для них це необхідна умова фахового самоствердження, самореалізації свого творчого навчально-професійного потенціалу, а отже, зміцнення власного професійного «Я». Дослідження підтвер­джують, що «системи управління чи керівництва людьми, які сти­мулюють силу власного «Я», будуть, насправді, сприяти здоров'ю і щастю» (Д. Майєрс).

Контрольне завдання на практичне застосування знань із теми

Визначити основні напрями, принципи і методи реалізації вихов­них функцій у вищій школі і заповнити табл. 8.8.

Таблиця 8.8 Основні напрями реалізації виховних функцій у вищій школі

Складники формування моральних якостей	Спрямування виховної роботи	Педагогічні принципи та методи реалізації виховної роботи
Соціальні норми як зразки поведінки
Почуття
Дія, вчинок як одиниця поведінки

183

Тема 9. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зі студентами

Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

Умій сказати, умій і змовчати. Свій розум май і в людей питай. Більше думай, а менше говори. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Українська народна мудрість Методичні вказівки до вивчення теми

Усі проблеми управління в системі освіти пов'язані зі спілкуванням вчителя з учнями, викладача зі студентами. Професійно-педагогічне спілкування є засобом реалізації змісту, методів і прийомів педагогіч­них впливів, спрямованих на формування особистості фахівця. Через спілкування викладач виступає персоніфікованим посередником між науковими ідеями і студентами. Через експресивний бік спілкування викладач заражає студентів своїм ставленням до науки, викликає жи­вий інтерес до неї. Педагогічне спілкування сприяє передаванню сту­дентам моральних, національних, громадянських цінностей, а отже, формує духовний світ студента та презентує модель його майбутньої професійної поведінки.

Щоб педагогічне спілкування було конструктивним, треба володі­ти психолого-педагогічною культурою спілкування. Організаційно-управлінським центром педагогічної взаємодії в процесі спілкування є педагогічна позиція викладача: розуміння, визнання і прийняття студента. Для успішної реалізації цих позицій треба мати педагогічну спостережливість, емпатію і психологічну проникливість, володіти навичками активного слухання і технікою ставлення запитань, застосовувати «Я - повідомлення» та ін. Важливо також уникати перебільшення рольових позицій та не вдаватися до авторитарного стилю спілкування. Коли ж виникають протиріччя та бар'єри спілкування, усувати їх за допомогою діалогу.